Повчати розважаючи
- Головна
- Творчість
Новий рік – свято всенародно улюблене й таке, що традиційно святкують у трудових колективах усіх галузей і масштабів. Щоправда, у більшості випадків суть його «робочої» іпостасі зводиться до спільного пиття міцних напоїв та інших форм масового морального занепаду. Або до демонстрації крутості та багатства компанії та самовираження керівництва (нині цей варіант неабияк втратив популярність, адже живемо у часи кризи).
А от у правильному піарі такого штибу заходи розглядають як ефективний інструмент комунікації. Щоправда, говорять про це рідше, аніж про HR-аспект – у розумінні можливостей, що відкриваються для командотворення та формування цінностей корпоративної культури.
Найчастіше через такі причини:
· Написати просто креативний сценарій, влаштувати перегляд корпоративної художньої самодіяльності та замовити «зірок» набагато простіше, ніж займатися ювелірною «прошивкою» тексту елементами меседж-бокса для внутрішньої цільової аудиторії. Можна цілий вечір весело знімати кіно про себе, замовити театр тіней і сексуальну Снігуроньку в торті. А можна легкими мазками, що запам’ятовуються, нагадати про місце компанії в світі, її стратегію та ключові цілі. Колись у розважальному івент-форматі нам доводилося доносити до співробітників одного з глибоко ребрендованих банків головне повідомлення керівництва: скорочень більше не буде, репресії закінчилися, можете спокійно працювати.
· Далеко не завжди PR-фахівця допускають до організації корпоративу – чим більший бюджет, тим частіше цим займається завгосп чи (що ще страшніше) дружина власника. У результаті такого корупційного/кустарного підходу мені доводилося бачити неймовірно дорогі корпоративні вечірки, на котрих виступали артисти другого-третього ешелону, які вийшли в тираж, власник сидів зі скам’янілим обличчям і втікав за першої ж можливості, а колектив «пив гірку» й чекав, коли ж той власник нарешті втече.
· У передсвятковий період «особи, що ухвалюють рішення» теж стомлюються (бюджетування, звіти, планування відпустки) й охоче вибирають шлях найменшого опору, оскільки написання ідеологічно перевіреного сценарію вимагає участі топменеджменту – як мінімум у форматі погодження.
Отже, намагатися планувати новорічний корпоратив як змістовну PR-подію чи обмежитися функціями «розважати» та «дивувати» – особистий вибір кожного. Але якщо є хоча б найменший шанс для PR-прошивання, не полінуйтеся, бо потенціал величезний – колектив зайняв компактну територію, настрій (має бути) позитивний, люди відкриті (повинні бути) для нових вражень і нової інформації. Наповніть форму змістом, а образ – сенсом, і не пошкодуєте. Ніщо так міцно не відкладається в пам'яті, як думка, отримана під час спілкування, дії, переживання – тільки у цьому разі людина її відчуває як свою власну.