Пристрасті за іміджем
Якщо бажаєте перетворити свою репутацію на драйвер успіху, не зациклюйтеся на зовнішніх атрибутах. Інакше через деякий час виявите, що штучно змодельований життєвий шлях завів вас у глухий кут.
Ми живемо в часи багаторакурсного цивілізаційного розламу, розпливчастих ціннісних орієнтирів і ґрунту, котрий весь час йде з-під ніг. У такому світі дуже хочеться, і головне, легко віриться в казку. Тому в суспільній свідомості затишно вгніздився міф про те, що яскравий імідж знімає всі перешкоди на шляху до життєвого успіху. Мовляв, досить зовнішності, що запам'ятовується, й епатажних вчинків – і соціальний ліфт відчинить перед вами свої двері. Звідси хибна думка про те, що шлях у нове життя починається з порога імідж-студії. При цьому ніхто не враховує нестійкості цих поверхневих змін і їхніх шкідливих наслідків у разі невідповідності реальному особистісному потенціалу людини.
До мене часто звертаються люди за порадою стосовно self-promo, не до кінця усвідомлюючи, чого вони бажають, навіщо їм це потрібно, тим більше – якими інструментами досягнути того або іншого рівня змін.
Як правило, ставлячи питання про стратегію персонального PR, ті, хто запитує, мають на увазі роботу стиліста та медіатренінг. Тобто одразу ж припускаються зрозумілої та закономірної помилки. Понятійний апарат теорії репутаційного менеджменту (особливо слов’яномовного) ще формується, тому складний і заплутаний. Експрес-пошук дефініцій у мережі загнав у глухий кут не одного студента, аспіранта, фахівця-початківця.
Щоб не блукати в цих нетрях, для цілей цієї колонки візьмемо функціонал іміджмейкінгу в обсязі, що зазвичай пропонують профільні імідж-студії. А саме: роботу із зовнішністю клієнта (зачіска, макіяж для жінок, постава), гардеробом, голосом і манерами (сценічна мова, акторська майстерність, риторика, етикет і церемоніал, рідше – навички спілкування зі ЗМІ, робота із запереченнями, НЛП, техніки спокушання представників протилежної статі).
Усе це дуже корисні для приватного життя та кар'єри навички, які однак не потрібно плутати з PR-активностями. PR передбачає не пасивне борсання на хвилях буття, а:
- Наявність мети.
- Визначення стратегії досягнення визначеної мети.
- Системну роботу з реалізації стратегії.
Тобто робота ведеться не на тактичному (досить поверхневому) рівні вирішення на свою користь повсякденних ситуацій, а на рівні ривків уперед і нагору.
Відповідно, персональний PR передбачає процес створення не просто привабливого образу людини, розраховуючи на суспільне визнання, а активне конструювання та трансляцію такого цільового образу, який забезпечить взяття нових висот за принципом «ми не будемо чекати милостей від природи». І робота відбувається не з асоціаціями першого кола (як у разі іміджу), а на рівні моделювання практичних дій – слів, вчинків, поведінкових патернів.
Підсумком цього має стати формування цілісного, щохвилини підтримуваного образу, котрий би викликав довіру стейкхолдерів і зміну їхньої поведінки стосовно об'єкта PR-просування.
Таким чином, роблячи запит на послуги self-promo, постарайтеся спочатку ідентифікувати свої реальні потреби.
Якщо хочеться просто струснутися та спрямувати свіжий струмінь у рутину повсякденності, імідж-студії гостинно розчинять свої двері.
Якщо на додаток до цього хочеться оптимізувати (гармонізувати) взаємини з близьким оточенням, то, можливо, знову ж таки, вам потрібний не PR – досить гарного психолога/психотерапевта/коуча.
І тільки якщо необхідно зробити прорив, задумайтеся про персональний PR. При цьому попередньо об'єктивно (і, можливо, не щадячи себе) оцініть:
- ступінь своєї гнучкості/консерватизму – тобто готовності/неготовності змінюватися;
- ступінь своєї ліні/працездатності;
- щирість бажання досягти мети;
- силу волі до перемоги.
Тому що між точкою, в якій ви перебуваєте зараз, і тією, в якій прагнете опинитися, може пролягати дистанція величезного розміру. І для її подолання може знадобитися «знести дощенту» нинішню особистість (у максимально можливому ступені) та замінити її новою, сконструйованою за лекалами успіху. Це колосальна праця на всіх рівнях (й іміджмейкерському, до речі, теж), що не припиняється ні на хвилину. Чи ви готові до такого, чи ви хочете цього? Чесна відповідь дуже важлива не тільки з погляду витрат ресурсів (енергетичних, часових, фінансових), але насамперед з погляду правильного вибору шляху. Адже якщо увесь час зображати із себе не того, ким ти є, можна прожити чуже життя із чужими людьми, і тільки на краю могили зрозуміти, що в точці біфуркації ти пішов не в той бік. І нічого не можна повернути.
http://forbes.net.ua/woman/1358078-strasti-po-imidzhu