Управління репутацією в складний час
У непевний час слід надзвичайно прагматично ставитися до питань управління репутацією: у страху очі великі, а за метр від «вікна можливостей» може виявитися глуха стіна.
Час змін вартий уваги не тільки через кипіння бульйону життя у всіх кутах і на всіх перехрестях світобудови. Це ще й ситуація, коли в людей бізнесу прискорено б'ється серце. Причому не тільки через чергові гримаси фіскальної політики або інші витівки влади, але й тому, що бар'єри руйнуються, процеси прискорюються, ролі акторів змінюються. Тому стосовно свого бізнесу в багатьох підприємців можуть з'явитися ілюзії, котрі шкодять компанії. Їх є декілька.
- «ЩОБ ГРОШЕЙ НЕ ПЛАТИТИ»
Симптоми: свята впевненість у тому, що у разі нинішнього розподілу сил роботою з мас-медіа можна не займатися взагалі. Мовляв, ЗМІ ніхто не вірить, нема чого витрачати гроші на цю дурницю. Треба спілкуватися зі споживачами, а вони нехай спілкуються у соцмережах.
Наслідки: нагадує бажання раз і назавжди пересісти з автомобіля на віз, запряжений волами. Звісно, індивідуальна, вельми кастомізована комунікація і у В2С-, і у В2В-секторі дуже важлива та незамінна – так само, як і соцмережі. Але якщо є можливість скористатися точкою розгону сигналу, звичного для аудиторії та концентрованого, в багатьох випадках потужний спрямований вибух ефективніший за безліч дрібних петард. - «Я ДРУЖУ ІЗ ЖУРНАЛІСТАМИ» або «ЇХНІЙ ХАЗЯЇН — МІЙ ДРУГ»
Симптоми: упевненість в тому, що особисті зв’язки з власниками медіаресурсів чи практикуючими або колишніми журналістами замінюють системну PR-роботу. Такі дружні стосунки важливі, але їх неможливо підтримувати з усією значущою медіаспільнотою.
Наслідки: надмірна самовпевненість, результат якої — вразливість у разі інформаційної атаки. Неправильні друзі не приходять на допомогу, а ілюзорні взаємини не замінять систему антикризового реагування. - «СОЦМЕРЕЖІ — НАШЕ ВСЕ»
Симптоми: звичка власника жити в соцмережах. Згодом порушується сприйняття причинно-наслідкових зв'язків, зникає розуміння реальних мотивів поведінки споживачів та інших значущих стейкхолдерів. Дуже мало бізнесів можуть обмежитися просуванням тільки у віртуальному просторі, і великих не-IT-компаній серед них немає.
Наслідки: неправильна оцінка цільових аудиторій, не видно джерел ризику, не досягаються цілі управління репутацією. - «МНОЮ ЦІКАВИТЬСЯ СВІТОВИЙ УРЯД»
Симптоми: схильність бачити політичний підтекст у сугубо економічних процесах. Так, людство споконвіків розважається конспірологією, особливо еліти, чиє самолюбство приємне лоскоче знання таємних механізмів ухвалення доленосних рішень. Однак не варто за кожним «жовтуватим» журналістським розслідуванням шукати підступ могутніх опонентів. Іноді сигара — це просто сигара. Або ініціатива виконавця.
Наслідки: неоптимальний розподіл ресурсів між напрямками PR-роботи. Як результат, несподівані туше в дійсно вразливі місця, а також недопрацювання щодо інших напрямків. - «ВИСАДИ ПОМІЖ КВІТІВ СОРОК ТРОЯНДОВИХ КУЩІВ»
Симптоми: переконання в тому, що внутрішня PR-cлужба має робити все самотужки. Навіть якщо в ній працює дві людини, а компанія через масштаб бізнесу посідає лідерські позиції або претендує на них.
Наслідки: недовикористання репутаційного потенціалу через банальний дефіцит часу в співробітників або їхньої недостатньої для вирішення поставлених завдань кваліфікації.
Звісно, такі ситуації відбувалися і раніше, а ймовірність їхнього виникнення залежить насамперед від ступеня зрілості систем репутаційного менеджменту. А проте хто попереджений — той озброєний. І знання системних проблем бізнес-середовища в сфері управління репутацією може вберегти від багатьох прикрих помилок, аби вийти чи то з горна, чи то з чистилища більш сильним і потенційно успішним.
http://landlord.ua/pagubnyie-zabluzhdeniya/