9 принципів особистої інформаційної гігієни
У сучасному світі інформаційна безпека – проблема не тільки компаній і держав, але й кожного з нас. Щоправда, не стільки в сенсі відбиття інформаційних атак, скільки в сенсі захисту від маніпулятивних впливів тих або інших компонентів медіапростору.
Інформаційний ландшафт радикально змінився. Прикмета останнього часу – вакханалія слова, а саме:
- збільшення кількості джерел інформації – за рахунок популярних майданчиків у соціальних мережах і нових інтернет-ЗМІ;
- зниження якості інформації – екстремально високі суб'єктивність контенту та частка оцінних суджень, відсутність double/triple check вірогідності інформації;
- підміна понять, перевага незбалансованих, перенасичених ідеологемами повідомлень.
Навіть людина, що має доступ до інсайдерської інформації національного значення, яка критично мислить і адекватно сприймає дійсність, поринаючи в цю каламутну воду, може втратити душевну рівновагу. Нова, не найприємніша, але неминуча комунікаційна реальність вимагає нових компетенцій, тому що повна відмова від ЗМІ – трохи дивний підхід, що не сприяє особистій ефективності більшості соціально інтегрованих громадян. Звісно, можна гордо заявляти: «Я 10 років не дивлюся телевізор» – і при цьому споживати ролики на YouTube, що є квінтесенцією ТБ-пропаганди, але навряд чи це чесно стосовно самого себе. Набагато продуктивніша стратегія – виробити екологічну та гігієнічну систему інформаційного обміну із зовнішнім світом.
Почнемо з того, що мас-медіа (і традиційні, і так звані new media) виконують традиційні інформаційні функції. Завдяки ним люди:
- Функція 1. Одержують інформацію про нові події.
- Функція 2. Розважаються.
- Функція 3. Намагаються зрозуміти своє місце в світі.
- Функція 4. Можуть довідатися про соціально схвалювані та несхвалювані моделі поведінки.
Виходячи з цього, ми можемо сформулювати принципи особистої інформаційної безпеки. Їх можна сформулювати й більше, аніж 9, проте це трохи розмиє суть проблематики. З цієї причини пропонуємо такий перелік:
- Обмежте (принаймні на свідомому рівні) значущі для себе ролі ЗМІ тільки функціями № 1 і № 2. У сучасному світі не варто покладатися на мас-медіа з погляду самоідентифікації та соціальної інтеграції-інтеракції. Ідеологеми та міфологеми занадто ненадійні й оманливі, аби керуватися ними.
- Спробуйте зрозуміти, хто визначає редакційну політику ЗМІ, яким ви довіряєте, і які економічні та політичні (а можливо, й релігійні) інтереси цього суб'єкта.
- Одержавши будь-яку інформацію, постарайтеся зрозуміти, хто за нею стоїть, які інтереси переслідує і наскільки ці відомості можуть вплинути саме на ваше майбутнє.
- Якщо інформація здалася значущою для майбутнього, подивіться кілька її інтерпретацій. Бажано – в джерелах різних бенефіціарів, що мають і різну редакційну політику. Тріангуляція інформації – запорука особистої інформбезпеки.
- Якщо інформація викликає сумнів, не поширюйте її – хіба що обговоріть з компетентними людьми для верифікації, тому що: 1) ноосфера засмічена відходами людської думки; 2) нам не дано передбачити, як наше слово відгукнеться; 3) ефект бумеранга примітний тим, що беручи участь у просуванні злобливого мему, ми тим самим ще більше погіршуємо інформаційну екологію своєї сфери проживання й одержуємо відповідний зворотний зв'язок.
- Перед тим, як все-таки стати носієм інформаційного вірусу, порахуйте до 100. У більшості випадків сучасні маніпуляції суспільною свідомістю розраховані на рефлекторне бажання людини поділитися новиною, тобто на миттєву обмірковану реакцію, а не на обміркований і критично осмислений відгук. Тому розчаруйте маніпуляторів – подумайте, перш ніж клікнути, поширити, поділитися тощо.
- Обережно ставтеся до творів літератури та мистецтва нашого бентежного часу – ідеологеми найкраще впроваджують саме в цьому форматі.
- Шукайте історичні аналогії того, що відбувається. Звісно, історія – та сама пропаганда або ж довколапропагандистська рефлексія. Але тріангулюючи інформацію, можна одержати цікаві та корисні результати.
- Читайте гарні книги авторів, котрі критично мислять і не є ідеологічно заангажованими. Це чудовий антидот.
Будь-яка правляча верхівка зацікавлена в тому, щоб культивувати у цільових аудиторій інформаційного впливу неправильну свідомість – вигідну собі уяву про соціальну реальність. З цілями, що є далекими від життєвого добробуту представників цих аудиторій. Тому порада та сама – охороняйтеся.
# sapientisat
http://forbes.net.ua/woman/1392414-9-principov-lichnoj-informacionnoj-gigieny