Танцюють усі! або PR як танці під дощем
- Головна
- Заходи
2 квітня відбувся XIII Міжнародний PR-фестиваль, що зібрав не лише PR-фахівців, а й журналістів, маркетологів, громадських активістів, власників компаній. Усіх поєднувала одна тема: як робота з репутацією компаній і продуктів може допомогти підвищити ефективність бізнес-структур.
Загадкову назву фестивалю «Мистецтво танцювати під дощем» обрано не випадково. Як пояснили організатори – керівники Української PR-Ліги Олена Дерев'янко й Андрій Ротовський – у цей кризовий час усім PR-фахівцям потрібно продовжувати займатися своєю роботою, незважаючи на всі складнощі. Ця думка неодноразово звучала у доповідях інших спікерів.
Своєю історією медіауспіху поділився Борислав Береза, народний депутат України, якого часто запрошують різні телеканали висловити свою думку. У чому секрет такої популярності? Він просто каже правду. На жаль, у нашій країні мало хто користується цією інформаційною технологією. А дарма! Людей приваблюють конкретні пропозиції щось змінити, а не порожні та гучні обіцянки.
Про професіональні відносини PR-менеджерів і журналістів розповіли Дарія Ісакова, головна редакторка журналу Forbes Woman, і Ніна Міщенко, головна редакторка порталу «Асоціація рітейлерів України». На думку Дарії, ідеальний PR-менеджер у своїй роботі має керуватися такими трьома принципами: чітко знати своє місце в компанії, пам'ятаючи, що головний все-таки не він, а власник; розумітись у специфіці видань, з якими працює; бути самостійною людиною, а не фахівцем, якого «завели». Ніна Міщенко, зі свого боку, звернула увагу на те, чого точно не потрібно робити, спілкуючись із журналістами. А саме: вживати фразу «Тільки через мене», запрошувати журналістів на каву, а натомість писати їм у Facebook. І, головне, пам'ятати, що вони НІЧОГО не винні PR-менеджерам, тому не варто їм хамити.
За допомогою Skype вдалося зв'язатися із Дмитром Філімоновим, журналістом «17 каналу», який уже три місяці перебуває на Донбасі. Він дав кілька порад, як перемогти в інформаційній війні. По-перше, потрібно зосередитись на позитивних історіях. По-друге, показувати максимально повну реальність. І не боятися їздити до зони АТО, щоб об'єктивно подавати інформацію.
В аналогічний спосіб відбулося спілкування аудиторії із Захаром Чистяковим, який розповів про зміни на ринку конфліктного PR та про нові тенденції у ціновій політиці й «асортименті» комунікаційних майданчиків.
Олена Плахова, директорка з корпоративних комунікацій, поділилася своїм досвідом роботи з персоналом в умовах змін. Вона виокремила три стадії налагодження комунікації з працівниками: стабілізація, адаптація та мотивація. А також наголосила: не можна забувати, що ми насамперед люди і маємо ставитися до співробітників із розумінням та турботою.
Більшість PR-менеджерів дбають про репутацію компанії та її керівництва, але часто забувають про свою. Практичні поради щодо self-promo надала Вікторія Єсауленко, директорка з маркетингу ЮФ «Астерс». Кожному PR-менеджеру потрібно знайти в собі особливості, що вигідно виділятимуть його на тлі інших фахівців. А просувати їх можна за допомогою таких інструментів, як online-комунікація (соцмережі, вебсайти, блоги, коментарі), offline-діяльність (відвідування правильних заходів) та застосування принципів networking.
У ході дискусії «Ринок праці для PR-фахівця» спікери дійшли висновку, що хороший PR-менеджер повинен мати такі якості: стресостійкість, комунікабельність, тактовність, позитивне мислення, а також уміти прогнозувати, переконувати та планувати свої дії.
PR-фестиваль завершився урочистою церемонією нагородження переможців Рейтингу якості управління репутацією «РЕПУТАЦІЙНІ АКТИВісти» (список переможців тут). Завдяки цьому рейтингу ми змогли переконатися в тому, що в Україні є багато компаній, які дбають не лише про збільшення прибутку, а й про свою репутацію, що має велике значення для розвитку бізнесу.
http://pr-festival.com.ua/ru/news/tancuyut-vse-ili-pr-kak-tancy-pod-dozhdem