Крос-культурні відмінності та due diligence
- Головна
- Заходи
23 липня учасники зустрічі творчої лабораторії Олени Дерев'янко «Танець думки» зібралися у кафе 3-В. Спікером заходу цього разу стала Оксана Клименко – консультантка із трансформації сприйняття, ексдиректорка з корпоративних комунікацій ПАТ «Укртелеком», екскерівниця комунікаційної групи при уряді Казахстану.
Оксана надала перевагу діалогу, від початку зустрічі активно залучаючи учасників зустрічі до обговорення. Основними параметрами, що формують крос-культурний вододіл у процесі побудови комунікацій у різних країнах, було названо ментальні, культурні та релігійні відмінності. Саме ці фактори зумовлюють особливості інформаційного обміну з урахуванням цінностей того чи іншого суспільства, а також його готовності до змін. Водночас згладжувальним фактором аудиторія назвала корпоративні стандарти, які у великих міжнародних компаніях дають змогу знизити вплив локальної специфіки на бізнес-процеси.
Спікер також акцентувала увагу на відмінностях у форматах взаємодії бізнесу та держави в умовах різних політичних режимів: «Влада – це система інститутів, формальних і неформальних, що є специфічною для кожної із країн. Найчастіше неформальні інституції відіграють важливу роль у процесі побудови комунікації між бізнесом і владою. Проте рівень впливу значно відрізняється у країнах із конституційно-правовим чи обмеженим ("дефектним") демократичним режимом від автократичного».
Про специфіку роботи комунікаційників в автократичній державі Оксана Клименко розповіла на прикладі Казахстану. У процесі зустрічі учасники проаналізували історію взаємодії бізнесу та влади в різних державах, порівнявши українську ситуацію із моделями інших країн.
Наприкінці зустрічі учасники обговорили важливість отримання коректної інформації для ухвалення управлінських рішень, зокрема й особливості проведення процедури юридичного та репутаційного due diligence для її отримання. А також згадали про внесок комунікаційників у процес формування інфополя про об'єкт дослідження: " З часом залишається мало реальних учасників і свідків подій, тому під час роботи з інформацією на перший план виходить те, що написано у ЗМІ, а не те, що відбулося насправді", – зазначив наш спікер. Як відомо, наявність коректної та неспотвореної інформації про об'єкт дослідження due diligence є необхідною умовою у процесі ухвалення рішень про вихід на зарубіжні ринки, угоди M&A, прийняття на роботу вищого менеджменту тощо.