Догори
25.02.2016

«Виворіт» соціальних токшоу

Учасники першого цього року «Танцю думки» обговорювали феномен популярності соціальних токшоу

25 лютого творча лабораторія Олени Дерев'янко «Танець думки» відкрила сезон-2016. Темою першої цьогорічної зустрічі стало телевізійне закулісся. А саме – «виворіт» соціальних токшоу. Що відбувається по той бік «блакитного екрану», чому соціальні токшоу мають такий високий рейтинг, хто і навіщо стає їхніми героями? Про це та багато іншого розповіла наш запрошений експерт Ганна Маляр – авторитетна юрист-кримінолог, адвокатка, викладачка Національної школи суддів України та, за сумісництвом, учасниця багатьох рейтингових телевізійних проєктів. На телебачення нашу гостю привела унікальність її професії та... зростання популярності різних шоу соціальної спрямованості. Ураз вона виявилася дуже затребуваною як експерт-аналітик. Крім того, самій Маляр участь у програмах, де порушуються теми криміналу, дала можливість займатися ще й дослідницькою діяльністю. «У мене тут є свій особистий інтерес, оскільки за фактом жоден учений не отримував доступу до такої широкої інформації, яку отримую завдяки цим проєктам». Щодо глядацького попиту на подібний продукт: як з'ясувалося, соціальні токшоу в усьому світі очолюють топ найрейтинговіших ТБ-проєктів. 90 % населення будь-якої країни світу, незалежно від рівня її розвитку та суспільного добробуту – прості обивателі, які завдяки телебаченню отримують емоції, яких їм бракує в житті. «Високі рейтинги соціальних токшоу пояснюють просто: це єдина дешева розвага для більшості населення в усіх країнах світу. Особливо для тих, хто живе далеко від мегаполісів з їхніми можливостями, хто обмежений у коштах. Соціологи довели, що від токшоу глядач очікує гострих відчуттів. І вони ці почуття забезпечують. Токшоу дають змогу глядачеві задовольняти свій інтерес до підглядання за чужим особистим життям, бажання розважитись тощо. Крім того, у людей навіть виробляється залежність від шоу, від емоцій, вони звикають до експертів, які беруть у них участь тощо».

Знову ж таки, з огляду на смакові переваги глядацької аудиторії тематика соціальних токшоу базується на трьох основних «китах»: кримінал, зовнішність, фізичні особливості.

Незважаючи на те, що здебільшого токшоу ґрунтуються на реальних історіях і фактах, і саме цим їхні творці привертають увагу глядацької аудиторії, телевізійники мають і спеціальні «фішки» для «лову глядача». «Щоб підвищити рейтинги, творці шоу використовують деякі хитрощі. Перше – інструменти впливу, наприклад, звукові ефекти у вигляді психоделічної музики. Емоційні реакції глядачів часто записують окремо та накладають у процесі монтажу. Камера оператора вміло розміщує в кадрі найбільш чутливих і сентиментальних глядачів».

Та головна фішка соціальних токшоу полягає в тому, що ніхто, крім творців, до кінця не знає, як розвиватиметься сюжет і що відбуватиметься на знімальному майданчику. Наявність реальної інтриги дає змогу тримати у напрузі всіх – учасників, експертів, глядачів у студії та біля екранів. «Сценарій вибудовується за однією схемою – клубок ниток, усередині якого міститься розгадка. Інтрига зберігається до кінця та за правилами її не повідомляють навіть експертам. Тобто всі реакції реальні. Ще один хитрий нюанс – творці шоу самі дуже ретельно розслідують ситуації, з якими звертаються до проєктів герої. Цим займаються журналістські групи. Інформація, яку вони здобувають – це реально фантастика. У деяких ситуаціях із цими матеріалами ми навіть звертаємось згодом до правоохоронних органів. Ба більше, іноді в токшоу спливає інформація, яку професійні криміналісти, слідчі не можуть здобути у процесі офіційного розслідування».

Звичайних глядачів, які сидять по той бік екрану, завжди дуже турбує питання: чи реальні герої, яких запрошують на токшоу, чи їх просто грають хороші актори. Насправді, реальні персонажі та реальні історії – ще одна фішка цього ТБ-продукту. Причини, що приводять людей на телебачення – різні. І, зазвичай, своєї мети вони досягають. Хоча іноді трапляються й казуси. «Я не зустрічала в токшоу несправжніх героїв. Я можу це стверджувати з повною визначеністю, тому що через специфіку своєї роботи попередньо спілкуюся із цими людьми до початку токшоу, щоб зробити якісь професійні висновки. Багато хто приходить на ТБ, зневірившись знайти підтримку в компетентних органів. Проте іноді люди, навпаки, звертаються до токшоу, бажаючи уникнути відповідальності, обілити себе. Якщо факти – "за", то комусь це вдається. Однак були випадки, коли просто у студії відбувалися викриття. Для деяких героїв участь у токшоу – це самореклама. Для деяких – можливість заробити. Для когось просто розвага. Розв'язання особистих проблем, наприклад, усунення недоліків зовнішності тощо».

До речі, Ганна Маляр відповіла і на ще одне популярне запитання: чи є продовження телевізійних історій та їхніх героїв. «Реальним героям реально допомагають. З ними працюють психологи. Експерти-криміналісти та журналісти розслідують ситуації, адвокати ведуть їхні справи в суді, пластичні хірурги роблять операції. Усе це безкоштовно для героя програми».

Що стосується експертів, то їх підбирають за двома напрямками –  представники громадськості, виразники думки звичайних людей і професіонали. «Експерти зі сфери творчості приваблюють глядача своєю присутністю та дають емоції – з погляду простого громадянина. Професійні експерти, абсолютно не публічні люди, реально працюють, аналізуючи вихідну інформацію та роблячи свої висновки».

Показово, що іноді історії у токшоу стають приводом не лише для судових розглядів чи судового переслідування в окремо взятих випадках, а й для перегляду чинного кримінального законодавства, оскільки у зв'язку з активним розвитком науково-технічного прогресу виникає безліч передумов для злочинів, що не підпадають під кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.
Підсумовуючи, Ганна Маляр висловила думку, що перспективи соціальних токшоу є дуже обнадійливими. «У найближчому майбутньому соціальні токшоу і далі матимуть високі рейтинги, оскільки теми смерті та сексу в людському суспільстві ще довго залишатимуться ключовими. Щодо інтернету, то він, найімовірніше, ніяк не похитне їхні позиції».